Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поштиво

Поштиво нар. Благопристойно, вѣжливо. Нехай же Ївга нічого не росказує та сяде поштиво. О. 1861. XI. Кух. 25. Так просить поштиво, що Боже мій! О. 1861. XI. Кух. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШТИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШТИВО"
Багор, -гра, м. 1) Пурпурный цвѣтъ. Далі, далі, онде небо багром рум'яніє. Федьк. I. 26. 2) Косякъ, часть составного обода колеса. Вх. Зн. І.
Гилля, -лі, ж. = гілля. Шукай собі або глибокої води, або високої гіллі. Ном. № 3652.
Древи́на, -ни, ж. = деревина. Шевч. 436.
Обнімчити Cм. обнімчувати.
Плащ, -ща, м. Плащъ. Ліг під ліжком, а плащ покинув на ліжку. Чуб. II. 215.
Подуга, -ги, ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги. Єв. Мт. XII. 20.
Ріпниця, -ці, ж. Работница при нефтяныхъ шахтахъ.
Тектися, течуся, -чешся, гл. Литься. Вода по каміню течеться. Федьк.
Унадитися, -джуся, -дишся, гл. Повадиться. Унадився, як свиня в моркву. Ном. № 2741. От лисичка внадилась до тиєї яблуньки. Рудч. Ск. I. 19. Ото ж до сієї Галі да внадився змій. Рудч. Ск. I. 131.
Хопак, -ка, м. У птицы: гребень, хохолокъ. Вх. Уг. 273. Cм. хобот.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШТИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.