Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поштитися

Поштитися, -шчу́ся, -шти́шся, гл. = пошануватися. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШТИТИСЯ"
Відпихати, -хаю, -єш, сов. в. відіпхнути, -ну, -неш, гл. Отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть. Відіпхнув срібний човник золотим весельцем. Рудч. Ск. II. 39.
Гони́шний, -а, -е. на сі́тка. Родъ рыболовной сѣти, на которую нагоняютъ рыбу. Браун. 12.
Гости́нність, -ности, ж. Гостепріимность. Худобу свою проциндрив.... (на) широких унтах, по старосвітському звичаю гостинности. К. XII. 22.
Єхи́да, -ди, ж. 1) Змѣя єхидна. 2) об. Ехида, злой и лукавый человѣкъ. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити. Мир. Пов. II. 71.
Жару́ха, -хи, ж. = жалива. Желех.
Плюсклий, -а, -е. Плоскій, сплющенный. Гречка така посмалена (од блискавки) та плюскла, що й зерна путнього ме вибереш. Рудч. Ск. II. 208.
Позаду нар. Сзади, позади. Позаду зоставайся.
Поспольство, -ва, с. = поспільство.
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний. Гол. І. 6.
Цвітка, -ки, ж. = квітка 1. Урвав цвітку таку красну, так любо пахне. Гн. ІІ. 104.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.