Дитиня́, -ня́ти, с. Ребеночекъ. Дитиня вмерло. Ум. Дитиня́тко, дитиня́точко.
Закуйо́вдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Спутаться, запутаться; начать путаться. 2) Зашевелиться, начаться безпорядкамъ, начать безпорядки. В Польщі знов закуйовдилось. Під той саме час ляхи закуйовдились (повстали).
Льо́ка́й, -кая, м. Лакей.
Намага́ння, -ня ср. Стремленіе.
Покрастися, -крадуся, -дешся, гл. Покрасться, пойти украдкой. Озираючись на всі боки, покрався у сіни.
Проповідувати, -дую, -єш, гл. Проповѣдывать. Я проповідувати буду про його твори несказані.
Пручнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, броситься. Як пручнувся з усії сили, то так од його усі й посипались. Пручнувся тікать, він за мною.
Роспитувати, -тую, -єш, сов. в. роспита́ти, -та́ю, -єш, гл. Разспрашивать, разспросить. В крамарочки роспитує: скажи мені правдоньку, якого ти родоньку. Хочу її за рученьку взяти, усю правду в неї роспитати.
Стиратися, -раюся, -єшся, сов. в. стертися, зітруся, -трешся, гл.
1) Стираться, стереться.
2) Истираться, истереться. Було трошки тютюну в кисеті, та стерлося на попіл. Зовсім стерся полоз, — от-от треба викидати.
3) Сражаться, имѣть стычки. Стали ся ляхи з козаками стиратися.
Стругати, -гаю, -єш и -жу, -жеш, гл.
1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали.
2) Скресть. Стружать глину. дорожки стругать. Чистить дорожки. моркву стругати. Cм. морква.
3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже.
4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ой-ненько, материнки, куцюруба.
