Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл.
1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Горе — море: пий його, не вип'єш. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку.
2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі.
Го́пка, -ки, ж. Шутливо: ребенокъ. Як увійду в хату поночі та боюсь же, боюсь! — Мала гопка? Боїшся!
Деліка́тний, -а, -е. Нѣжный. Делікатний як панський хорт.
Записа́ти, -ся. Cм. запи́сувати, -ся.
Коч, -ча, м. Родъ фаэтона, коляски. Із коча пан мій вилізає і посила за молодим.
Окуляри, -рів, м. мн.
1) Очки. На очі вставлю окуляри. Шкапа твоя трохи, чоловіче, не добачав дак купи їй окуляри. — втерти. Провести, надуть.
2) Синяки подъ глазами отъ побоевъ, фонари. Так побили мене, що я три тижні носив оттакі окуляри.
Проте нар. Между тѣмъ, однако. Не віре, ну, а проте хоче дізнатися, чи справді воно так. Ох, я ж її вже просила, я ж їй і годила, проте злая мачуха сорочки не шила.
Прошатиритися, -рюся, -ришся, гл. Промотаться. Був колись багатий пан, а тепер прошатиривсь.
Хмель, -лю, м. = хміль.
Чаклій, -лія, м. = чаклун.
