Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошуміти

Пошуміти, -млю, -миш, гл. Пошумѣть. Пошумів ліс та й затих. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШУМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШУМІТИ"
Видніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать; проясняться.
Ґе́дзик, -ка, м. Ум. отъ ґедз.
Кріпка, -ки, ж. Куропатка. Вх. Зн. 29.
Навмі́р нар. Какъ попало безъ разбора. Іван навмір бе гусят.
Пакелат, -та, м. Родъ головного женскаго убора. Дали ми тя (молоду), дали в той перловой парті, тепер тя найдеме в білім пакелаті. Угор. Гол. IV. 441.
Підглядник, -ка, м. Соглядатай. Післали підглядників. Єв. Л. XX. 20.
Позсилати, -лаю, -єш, гл. То-же, что и зіслати, но о многихъ.
Розлепетатися, розлепетітися, -чуся, -чешся, гл. Разболтаться, разговориться. Розлепетілась так, що за тобою ніхто й словом не похопиться. Полт. г.
Скапувати, -пую, -єш, сов. в. скапати, -паю, -єш, гл. Скатываться, скатиться по каплѣ, вытекать, вытечь по каплѣ. Усе додолу (сльози) скапують та й скапують. Рудч. Ск. І. 138. Бодай ти очі скапали. Kolb. І. 21. Як я що винен, най перед вашими очима як віск скапаю. Фр. Пр. 176.
Спориня, -ні, ж. Прибыльность, умноженіе. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШУМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.