Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошуміти

Пошуміти, -млю, -миш, гл. Пошумѣть. Пошумів ліс та й затих. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШУМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШУМІТИ"
Ара́пин, -на, м. 1) Аравитянинъ, арабъ. Желех. 2) Негръ. 3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица. 4) Грязный, запачканный человѣкъ.
Від'Ємний, -а, -е. О зернѣ: легковѣсный и потому отлетающій при провѣиваніи вмѣстѣ съ мякиной. Од'ємна пшениця. Рк. Левиц.
Гря́зько нар. Грязно (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). У чоловіка камінець лежить перед порогом, щоб не грязько було. Рудч. Ск. ІІ. 153.
Намлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Намлѣть, изнемочь; претерпѣть много. Що то душа наболіла, серце намліло! Г. Барв. 96.
Напа́м'ять, нар. Наизусть.
Обгравати, -граю, -єш, сов. в. обіграти, -граю, -єш, гл. Обыгрывать, обыграть. Одразу Бабич програвсь, а далі як почав він обгравати того майора. Грин. II. 291.
Одноручка, -ки, об. 1) Однорукій, однорукая. 2)пилка. Пила съ рукояткой только съ одного конца (садовая и пр.) Вас. 149.
Пожвакати, -каю, -єш, гл. Пожевать.
Покаляти, -ляю, -єш, гл. Запачкать. На ніч треба хату мести: як прийде Мати Божа з атолами, то шоб ніг не покаляла. ХС. VII. 418. Ой устели, молода дівчино, рушничками двір, щоб не покаляв червоних чобіток, золотих підків. Чуб. V. 397.
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШУМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.