Вітчим, -ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає.
Гірник, -ка, м. Работникъ въ каменоломнѣ.
Грумоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. І стукотить, і грумотить, за комір вода ллється.
Замі́р, -ру, м. 1) Намѣреніе, умыселъ; цѣль; планъ. Тільки матері призналась про свої заміри. Маючи деякі заміри, розділив своє військо на три часті. У кожного одна була думка, одні заміри: оддячить лютим ворогам. 2) Отдѣленное, отмѣренное поле. Пан замір відпуска на випас худоби, за це ми усеньке сіно йому збіраємо.
Незгодонька, -ки, ж. Ум. отъ незгода.
Ниряти, -ря́ю, -єш, сов. в. нирнути, -рну, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть.
Півдев'ята, числ. Восемь съ половиной.
Підголювати, -люю, -єш, сов. в. підголити, -лю, -лиш, гл. Подбривать, подбрить. Підголювати чуб.
Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Селезнистий, -а, -е. Имѣющій цвѣтной отливъ, хроматическій. Селезнисте вугелля земляне.
