Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаховувати

Понаховувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и наховати, но во множествѣ. Під однією діжкою два куски сала знайшла, під другою — пшона вузлик, — мабуть невісточка понаховувала, щоб до матері однести. Пирят. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАХОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАХОВУВАТИ"
А́дзимка, -ки, ж. Родъ хлѣба изъ неквашеннаго тѣста. Галиц. Вх. Зн. 1.
Безлюдніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться безлюднымъ. Желех.
Вибуяти, -буяю, -єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.
Відмолодити, -джу, -диш, гл. 1) Вернуть молодость. 2) О тѣстѣ: сдѣлать мягче.
Заорандарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать быть арендаторомъ. Ще Богу дяка, що голова держить: усе таки й нам зваляє трохи з нашого плеса поживитись; а вже як би жид заорандарював, то нашим бідолахам і у велике свято не прийшлось би покуштувати тієї риби. О. 1861. XI. 114.
Ночівля II, -ля, с. Ночной отдыхъ. Як тебе забрали в москалі..., — ні одного спокійного ночівля не мали ми, поки тебе визволили. Г. Барв. 133.
Отроба, -би, ж. Поносъ. Волын. Слов. Д. Эварн.
Повідгоряти, -ря́ю, -єш, гл. Отгорѣть (во множествѣ).
Поледиця, -ці, ж. = ожеледиця. Вх. Зн. 43. Шух. І. 81, 179.
Широкорукавий, -а, -е. Съ широкими рукавами. У широкорукавій білій сорочці. МВ. ІІІ. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАХОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.