Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поніячитися

Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці. Вх. Зн. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНІЯЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНІЯЧИТИСЯ"
Випрясти Cм. випрядати.
Гоні́нник, -ка, м. Пастухъ (въ полонинах), перегоняющій овецъ изъ комори въ струнку, гдѣ ихъ доятъ. Шух. I. 193.
Збіг м. 1)га. Бѣглецъ, дезертиръ. 2) — гу. Бѣгство. збіг богоро́диці. Названіе дня 26 декабря. МУЕ. III. 37.
Наречи́, -чу́, -че́ш, гл. = наректи. Желех.
Натантирити, -рю, -риш, гл. Наговорить, надѣлать? Се він натантирив, Левашову щось сказав, мусів той йому повірить, да ввесь город розчухрав. КС. 1882. V. 534.
Покопотіти, -почу, -тиш, гл. Побѣжать мелкими шажками, стуча ногами (о дѣтяхъ). Раді діти уволити материну волю: ізнялись, покапотіли на могилу в поле. К. Досв. 81.
Рабівництво, -ва, с. Грабежъ, грабительство.
Риж, агу, м. Oryza satira L, рисъ. Ном. № 7558. Котл. Ен. IV. 67. ЗЮЗО. І. 130.
Ростроюдитися, -джуся, -дишся, гл. Воспылать (любовью). Ростроюдився коханням до дівки гарної насправжки. Полт. г.
Тайстерка, -ки, ж. Ум. отъ тайстра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНІЯЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.