Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понестися

Понестися, су́ся, сешся, гл. Понестись. Счеплються руками і мене вхоплють та й понесуться, регочучись, аж земля гуде. МВ. І. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНЕСТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНЕСТИСЯ"
Ли́сячий, -а, -е. = лисичий. Знайшов собі таких хороших кравців, дав їм лисячих... шкурок. Грин. II. 176.
Обнімчити Cм. обнімчувати.
Простромити Cм. простромлювати.
Росхита, -ти, об. Имѣющій нестройную походку, ходящій раскачиваясь. Така вже з неї росхита, — як іде, то все росхитується. Кобел. у.
Скавуліти, -лю, -лиш, гл. = скавучати. Желех.
Слововивод, -да, м. Словопроизводство. Ном. Передмова VI.
Снітий, -а, -е. оріх = снітяк. Вх. Лем. 468.
Старчук, -ка, м. 1) Нищенка. 2) = поводатарь. Шух. І. 33.
Стовповий, -а, -е. = стовбовий.
Чудняй, -няя, м. Чудакъ. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНЕСТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.