Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понашепуватися

Понашепуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = понашевкуватися. Це вже після запорожців понашепувались сюди пани. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАШЕПУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАШЕПУВАТИСЯ"
Відшпилювати, -люю, -єш, сов. в. відшпилити, -лю, -лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
Гайта, -ти, ж. Распутная дѣвка. Желех.
Добуди́тися, -жу́ся, -дишся, гл. Добудиться. Сонливого добудишся, лінивого дошлешся. Ном. № 10842.
Засвиста́ти, -щу́, -щеш и засвисті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Засвистѣть, засвистать. Засвистали козаченьки в поход з полуночі. Макс. (1849), 140. Вітер буйний знявсь, засвистів. Мог. 124.
М'ягки́й, м'я́гко и пр. = м'який, м'яко и пр.
Озимина, -ни, ж. Озимь. Грин. III. 635. Він з осени віддав людям землю: так за отту озимину, що вони посіяли, ми взяли грішми. Павлогр. у.
Погемблювати, -люю, -єш, гл. Построгать рубанкомъ.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Скапарити, -рю, -риш, гл. = скапарати. Желех.
Туркотів, -това, -ве Принадлежащій: а) турману; б) ворчуну. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАШЕПУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.