Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаучувати

Понаучувати, -чую, -єш, гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАУЧУВАТИ"
Гоне́ння, -ня, с. Гоненіе, преслѣдованіе. К. МХ. 34.
Дале́шній, -я, -є. Прибывшій издалека. Чи ви далешні? Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Мул I, -лу, м. 1) Иль. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. Шевч. 58. 2) Урина. То вельзевул попустив мул, з ляку омочився. КС. 1882. IV. 170.
Поволочити, -чу́, -чиш, гл. = поволокти. Поволочено по сінях. Лукаш. 152.
Познати Cм. познавати.
Поосвічувати, -чую, -єш, гл. Освѣтить (во множествѣ).
Пристаркуватий, -а, -е. 1) Пожилой. Якась пристаркувата пані. МВ. І. 24. 2) Старообразный.
Просіяти Cм. просівати.
Роспукати, каю, -єш, сов. в. роспукнути, -ну, -неш, гл. 1) Разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть. Роспукає серце, каменіють груди. Рудан. I. 13. 2) Расцвѣтать, расцвѣсть, распускаться, распуститься. Подивлюся на калину, вона роспукає. Рудан. І. 14.
Ростягати, -га́ю, -єш, сов. в. ростягти́, -гну, -неш, гл. 1) Растягивать, растянуть. Ном. № 2346. Коники, ростягли свої сухі ребра, мов хорти й винесли балагулу з багна. Левиц. Пов. 99. 2) Растаскивать, растащить. Парубки кинулись розбороняти і ледві їх ростягли. Левиц. Пов. 111. 3) Растягивать, растянуть (слова при разговорѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.