Безногий, -а, -е. 1) Безногій, не имѣющій одной или обѣихъ ногъ.
2) О лошадяхъ: слабый на ноги. Безногий кінь.
Літопи́с I, -са, м. Лѣтописецъ. Буде їх слава славна поміж земляками, поміж літописами, поміж усіма розумними головами.
Мошка́ 2, -ки́, ж. соб. Мошки. Мошки багато на городі, — усі руки й лице покусала.
Невданий, -а, -е. Не способный ни къ чему.
Подокопувати, -пую, -єш, гл. Докопать (во множествѣ).
Посвіт, -ту, м. Свѣтъ, огонь. Ідут вни дальше, аж з далека вздріли посвіт. Старший брат виріджиї найменшого, чи би не взів з тої хати посвіту.
Скарати, -ра́ю, -єш, гл. Покарать, наказать. Скарай, мене, міцний Боже, коли тя забуду. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ой мати моя старая, нащо ти мене скарала?
Смішки, -шок, ж. мн. Шутка, смѣхъ. Та вже ж мені не ходити в ліски по орішки: да вже ж мені минулися дівоцькії смішки. Вам смішки з чужої лемішки: наколоти свеї та й смійся з неї.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Ум. тулубе́ць.
Усмакувати, -кую, -єш, гл. Найти по вкусу что, разлакомиться на что. Діти вскакували горох. Не їдять діти й огірків, як усмакували губи ( = гриби).
