Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаходити

Понаходити, -джу, -диш, гл. 1) Найти, разыскать (во множествѣ). 2) Сойтись, прійти (о многихъ). З запорожжя понаходило таки чимало братчиків січовиків. Стор. МПр. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАХОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАХОДИТИ"
Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Ном. № 1593. Утихомирься, не бурчи. Котл. Ен. ІІІ. 37. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Гу́ся́тина, -ни, ж. Гусиное мясо, гусятина. Снідання дає — все гусятину. Чуб. Ш. 403.
Нагірчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать горькимъ.
Натасувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Набить, наколотить. І боки так натасувала... Котл. Ен. VI. 65. 2) Набить, наполнить что-либо. Натасувати в горнє бульби. Вх. Зн. 40.
Пищок, -щка, м. Часть чубука, которую берутъ въ ротъ. Шух. І. 277.
Приплатити, -ся. Cм. приплачувати, -ся.
Сиродій, -дою, м. Сырое молоко.
Спохмура нар. Изъ подлобья, сурово. Спохмура дивиться. Волч. у.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл. 1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті. Левиц. І. 478. 2)коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Левиц. І. 139. Cм. тупцювати.
Ухання, -ня, с. Крики: ухъ!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАХОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.