Гисторія, -рії, ж. = історія. Українська гисторія.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Калинина, -ни, ж. Калиновое дерево.
Кулибка, -ки, ж. Родъ печенаго хлѣба. Скажіть, синки, своїм жінкам, щоб вони напекли кулибок.
Омервитися, -жуся, -зишся, гл. Сдѣлаться мерзкимъ.
Пирскати, -каю, -єш, гл.
1) Брызгать, разбрызгивать, разбрызгиваться.
2) Раскатываться.
3) Фыркать.
Пообносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и обнести, но во множествѣ.
Ремесницький, -а, -е. Относящійся къ ремесленнику, принадлежащій ремесленнику. Цех ремесницький. Сердеги ремесницькі робітники.
Умішувати, -шую, -єш, сов. в. умісити, -шу, -сиш, гл.
1) Вымѣшивать, вымѣсить (тѣсто).
2) сов. в. умішати, -шаю, -єш. Примѣшивать, примѣшать.
Хліб, -ба, м.
1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Хліба напечено, борщик зварений.
2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали.
3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла.
4) — старий. Раст. Sclerotiu clavus. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
