Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понити

Понити Cм. понивати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНИТИ"
Барник, -ка, м. Родъ птицы. Вх. Лем. 390.
Гнійник, -ка, м. Навозный жукъ. Вх. Зн. 11.
Жи́дик, -ка, м. Ум. отъ жид.
Надяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надягти́, -гну́, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Став він свиту надягать. Гліб. 46.
Напартелити, -толю, -лиш, гл. Плохо сдѣлать, навахлять, напачкать.
Неподобний, -а, -е. 1) Несходный, непохожій. 2) Несообразный, не такой какъ слѣдуетъ. Пусти ж мене, пусти ж мене, подолянко, на піч! — «Ой не пущу, ой не пущу: неподобная річ». Н. п. Бо' зна' що кажеш, Іване, неподобне! Лохв. у. Слов. Д. Эварн. 3) неподобними словами лається. Бранится скверными словами.
Перелет, -ту, м. Раст. а) Anthyllis Vulnenaria L. ЗЮЗО. І. 111. 2) Oenothera biennis L. ЗЮЗО. І. 129.
Позаплямлювати, -люю, -єш, гл. Запятнать (во множествѣ).
Троюдити, -джу, -диш, гл. Раздражать, растравлять. До свого горя приливає ще людське, троюдить своє гаряче серце. Мир. ХРВ. 387.
Шпирити, -рю, -риш гл.? Не шпир голови, коли заміж бажаєш. Ном. № 8941.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.