Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понести

Понести, су́, се́ш, гл. 1) Понести, отнести. Лисичка і понесла півника додому. Рудч. Ск. II. 5. Ой чи ж бо ти, моє серце, натури такої, щоб почув од їдної, поніс до другої. Чуб. V. 146. Нечиста його туди понесла! піду, де очі понесуть. Пойду, куда глаза глядятъ. Грин. II. 150. 2) Забеременѣть. 3) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Важке бісове сало... мабуть так, що й моє понесе на терезах. О. 1862. І. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНЕСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНЕСТИ"
Бобальчаки, -ків, м. мн. = бобалька. Вх. Лем. 393.
Викушувати, -шую, -єш, сов. в. викусити, -шу, -сиш, гл. Выкусывать, выкусить. Бодай тобі здох той півень, — викусив око. Рудч. Ск. І. 38.
Гульві́са, -си, м. Гуляка, повѣса, шалопай. К. ЧР. 130. Котл. Ен. І. 33. Чуб. І. 245. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса. Шевч. 472.
Инакий, -а, -е. Иной. В таких і инаких розмовах проїхали вони день і другий. Св. Л. 305.
Обрьохкатися, -каюся, -єшся, гл. = обрепатися.
Озимина, -ни, ж. Озимь. Грин. III. 635. Він з осени віддав людям землю: так за отту озимину, що вони посіяли, ми взяли грішми. Павлогр. у.
Попід'їжджати, -джаємо, -єте, гл. = попід'їзди́ти.
Пороскидати, -да́ю, -єш, гл. Разбросать. Каміння пороскидав. Мнж. 34.
Роспхикатися, -каюся, -єшся, гл. Тихо расплакаться.
Тупити, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНЕСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.