Березниця, -ці, ж. = березник. Бігла телиця та з березниці.
Відхарамаркати, -каю, -єш, гл. Быстро и невнятно прочесть. Піп щось відхарамаркав, та ніхто не розібрав.
Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Ум. дру́женько, дру́жонько. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю.
Журове́ць, -вця́, м. = журавель 2.
Кулачити, -чу, -чиш, гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів.
Попересушуватися, -шуємося, -єтеся, гл.
1) Обсушиться (о многихъ). Поки попересушувались після того дощу, то вже й вечір.
2) Пересушиться чрезъ мѣру (во множествѣ).
Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Таця, -ці, ж.
1) Подносъ. Кругом стін полиці, а на тих полицях срібні, золоті і кришталеві кубки, коновки, пляшки, таці.
2) Дика таця. Раст. Senecio umbrosus W. et Kit. Ум. тацька, тацечка.
Умудритися, -рюся, -ришся, гл. Умудриться, изловчиться. Канальський шпак так умудрився, що як почне було співать — диковина й сказать.
Установа, -ви, ж.
1) Обычай, обыкновеніе. У нас така вже установа.
2) Постановленіе. Не ходив я своїм робом, шанував його встанови.
3) Условіе. А таки ж у нас була установа: я тобі 3 карб. та мішок борошна, а ти....
