Гу́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ губа. Коли гроші кажуть, то всі мусять губки постулювати. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую. 2) Древесный грибъ, трутнякъ. Polyporus. Під пеньком губка. Пережженный трутнякъ даютъ собакамъ, заболѣвшимъ водобоязнью. Отсюда пословица объ упорномъ, не обращающемъ ни на что вниманій человѣкѣ. Хоч йому губки дай, а він усе своє. Разсердившись, говорятъ надоѣдливому просителю. Гу́бки, т. е. дам тобі́ гу́бки. 3) Труть. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Нема ні кресала, ні губки. 4) Въ основѣ для полотна, находящейся еще на сновальницѣ: то количество нитокъ, которое протянуто между двумя вертикальными сторонами въ одномъ мѣстѣ — отъ колышка до колышка. Употребляется какъ мѣра полотна: Одинадцять губок полотна було. Цілу губку я уткала. 5) «Полотнище шерстяной ткани, составляющее одну половину запаски, которая сшивается изъ двухъ губок». 6) — водяна́. Раст. Spongia fluviatilis. L.
Ґа́вра, -ри, ж. 1) Зимняя берлога медвѣдя. Виглянув, як медвідь з ґаври. 2) Пасть. Роспусти́ти ґа́вру = Ґа́врати. Ото роспустив ґавру.
Далечиня́, -ні́, ж. Даль. Не яка там далечиня. Сохну, чахну в далечині, всяк день уміраю.
Доходи́телька, -ки, ж. Всезнайка, опытная. Вона така доходителька: все у городі знає, то й мені показувала.
Здвига́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здвигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Сдвигаться, сдвинуться, двинуться. Здвигнітеся, брати, від сну прокиньтесь. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть, содрогнуться, всколыхнуться. Здвигнулися сіни, як бояре сіли, ще й не так здвигнуться, як горілки нап'ються. Ввесь Київ здвигнувся.
Норовливий, -а, -е. = норовистий.
П'янюжка, -ки, об. = п'яничка.
Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ.
Царицин, -на, -не. Царицынъ. Царицине військо.
Штриконути, -ну, -неш, гл. Съ силой кольнуть, пырнуть, ткнуть.
