Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стожарисько

Стожарисько с. = стожалля. Под. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЖАРИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЖАРИСЬКО"
Ара́б, -ба и ара́бин, -на, м. Арабъ. АД. І. 134. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. К. МХ. 5. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Бритв'яний, -а, -е. Бритвенный. Гол. II. 95.
Бур'Янчик, -ка, м. Ум. отъ бур'ян.
Горду́н, -на́, м. Гордецъ. Козак не гордун, що оборве, то й в кавдун. Ном. № 12166.
Завво́лити, -лю, -лиш, гл. Пожелать, захотѣть. Як завволите, сестро Меланів, — одказала Катря. МВ. ІІ. 199.
Здорожі́ти, -жі́ю, -єш, гл. Вздорожать. Вх. Уг. 241.
Кошечник, -ка, м. = котики 3, б. ЗЮЗО. І. 129.
Латвий, -а, -е. Легкій, нетрудный.
Прорубка, -ки, ж. = ополонка. Біля прорубки стоять білі голубки. (Загад.). ХС. III. 63.
Ціточка, -ки, ж. Мѣдный кружечекъ въ формѣ маленькой выпуклой пуговицы, родъ полаго полушарія; такія ціточки употребляются гуцулами для инкрустаціи на деревѣ; а когда къ нимъ придѣлаютъ фостики, тогда онѣ назыв. бабриками и ими украшаются кожаные пояса. Шух. І. 278, 287, 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОЖАРИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.