Витати, -таю, -єш, гл. Носиться. Нехай душі козацькії в Украйні витають.
Гуррика́н, -ну, м. Ураганъ. І мов той гуррикан ширококрилий я мчусь. Тучі, що вітрами гонить-крутить гуррикан летучий.
Жи́тниця, -ці, ж. Ржаная солома.
Зві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. вверті́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Скручивать, скрутить. Усі на його і напали, на смерть звертіли і зім'яли. 2) Соединять, соединить двѣ доски, планки и пр., просверливъ дыры и вставивъ въ нихъ соединительные шипы.
Здригну́ти, -гну́, -не́ш, гл. = здрігнути.
Капля, -лі, ж.
1) Капля. Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне. По каплі виточу з його діявольську кров.
2) Немного, небольшое количество. Ум. капелечка, капелька, капели́на, капели́нка, капели́ночка, капли́на. Адже ж у тебе в роті ні капелиночки квасу не було. Ком. Тілки капелиночка там була.
Погасити, -шу́, -сиш, гл. Потушить, погасить. А в рум'янцю така сила, що всі цвіти погасила.
Рощ... = розч..
Тропник, -ка, м. Раст. Orobus vernus L.
Утрапити Cм. утрапляти.
