Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забігти

Забі́гти Cм. забігати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІГТИ"
Бирька. Cм. бирка.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Обезглуздіти, -дію, -єш, гл. Потерять разсудокъ, ошалѣть, рехнуться. Наталка так обезглузділа, що любить запропастившагось Петра. Котл. Н. П. 374.
Оскаржити Cм. оскаржувати.
Подув, -ву, м. = подмух. Желех.
Причілковий, -а, -е. Относящійся къ причілку. ХС. III. 56. Одчинила причілкове вікно. Левиц. Пов. 213. Молодий сідає на причілковій лаві. Грин. IІI. 541.
Ранній, -я, -є. Ранній. Раннії сійба хоч не вродить, то із хліба не зводить. Ном. № 10153. Рання пташка пшеничну клює, а пізня очки дере. Ном. № 11309., Ум. ране́нький, ране́сенький. Чуб. V. 656.
Риги, -гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.
Товаришник, -ка, м. Скотный дворъ. Богод. у. (Яблонов.).
Цмулити, -лю, -лиш, гл. Пить, тянуть. «Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.» І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю. К. ЧР. 291.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБІГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.