Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння.
Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади).
Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче.
Короволітник, -ка, м. Раст. Veronica agrestis.
Обстанова, -ви, ж. Обстановка. Обстанова (на сцені) показує з середини хату.
Подарковий, -а, -е. 1) Относящійся къ подарку.
2) Служащій подаркомъ. Рушник подарковий.
Припоручати, -ча́ю, -єш, сов. в. припоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Припоручаю тобі твого брата.
Спин, -ну, м. Остановка, удержъ. Cм. упин. А пташки без перестану, без спину виспівували. Ум. спинок. Нема спинку вдовиному синку.
Урозумити, -млю, -миш, гл. Уразумить. Твоє діло навчить її, вразумить.
Червінь II, -веню, м. Румянецъ. Встрѣчено только у Щоголева: Я бачу неміч, блідий вид і щоки червінем покриті.