Випрохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. випрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = випрошуватися, випроситися.
Грудува́тий, -а, -е. 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні. бо грудувата й дощу нема. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).
Дро́вно, -на, с. = дровина.
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Зникнути Cм. зникати.
Зриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зірватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Срываться, сорваться. Ой як тая черешенька сама не зірветься, так до мене дівчинонька сама не пришлеться. 2) Вскакивать, вскочить, быстро подняться. Зривається ніби куди бігти. Справді? — покрикне панночка, зірвавшись з місця. Встав, зірвався, пішов з шумом. зірватися на ноги. Вскочить. 3) Трогаться, тронуться съ мѣста, двинуться. Раз март апріля звав у гості до себе. Апріль зорвався їхать возом. Мати було як зірветься хоч на один день куди... Пішла заміж та не так, пішла раз — не гаразд, не зірвуся другий раз. 4) Подниматься, подняться (о бурѣ и пр.) Зірвалася шуря-буря.
Нароска́зуватися, -зуюся, -єшся, гл. Вдоволь разсказать. І не наросказується опісля, які дива там бачив.
Поглумитися, -млю́ся, -мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом, посміявся, на небі з них, безумних, поглумився.
Погоїтися, -гоїмося, -гоїтеся, гл. Залѣчиться (во множествѣ). Ой коли б побив та й пожалував, до б мої раночки, да й погоїлись.
Штопний, -а, -е. Стеганный? Ум. штопненький. У неї очіпок штопненький, тільки вже постарів, клочечко видно.
