Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понос

Понос, -су, м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 312.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНОС"
Безчесть, -ти, ж. Безчестье, посрамленіе. Я не хочу такої безчесті. Н. Вол. у.
Бешкет 1, -ту, м. 1) Скандалъ, безчестіе, посрамленіе. Се ще йому стиднійш буде, що при людях такий бешкет йому зробили. Кв. 2) Шумъ, смятеніе. Шейк.
Виграбки, -ків, ж. мн. Мелкія части соломы и колосьевъ, остающіяся послѣ молотьбы. Вх. Уг. 230.
Доще́вий, -а, -е. = дощовий 2.
Заляка́ти Cм. залякувати.
Захланнисть, -носты, ж. Жадность. Желех.
Змокти Cм. змокати.
Повбувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (многихъ, многое).
Смикатися, -каюся, -єшся, одн. в. смикнутися, -кнуся, -нешся, гл. 1) Дергаться, дернуться, рваться, рвануться. Чорт — аж лава тріщить — смикається. Рудч. Ск. II. 23. Поли смикнеться, аж не можна встати. Рудч. Смикнулося нести, да, ба! вага не в силу. Греб. 381. 2) Тольк. несов. в. ? Взадъ и впередъ ходить. Вх. Лем. 467.
Уковзувати, -зую, -єш, сов. в. уко́взати, -заю, -єш, гл. Скользя, катаясь по льду, дѣлать, сдѣлать его скользкимъ. Хлопці тут усе ковзаються, та так уковзали, що мабуть таки я не пройду не впавши. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНОС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.