Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помлівати

Помлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. помліти, млію, -єш, гл. 1) Обомлѣвать, обомлѣть. Моє серденько мліє, мліє, помліває. Чуб. V. 403. Болить животочок, все тіло помліло. Чуб. V. 263. Усі помліли: «Се він, — кажуть, — збожеволів». Г. Барв. 210. 2) Вспотѣть, обезсилѣть отъ жары. Буйволи на сонці помліли. Драг. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЛІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЛІВАТИ"
Валовитий, -а, -е. = вайлуватий. Вх. Зн. 5.
Ди́нник, -ка, м. Грядка съ дынями.
Замі́тниця, -ці, ж. = замітник? Замітниця довге і тонке дерево, що сплавляють. Вх. Зн. 19.
Масла́к, -ка, м. Кость. Хоч рябо на виду, так маслаки до ладу. Ном. № 7313. Полапають його за бок: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Драг. 2. Ум. маслачо́к.
Небіль, -лю, м. Крупный камень песчаникъ (не битый). Мнж. 186.
Підказувати, -зую, -єш, сов. в. підказати, -жу, -жеш, гл. Подсказывать, подсказать.
Позлизувати, -зую, -єш, гл. Слизать (во множествѣ). Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску. Кв.
Раптом нар. Внезапно, вдругъ, неожиданно. Опат. 17. Так раптом взяв і поїхав. Уман. у. Як рипнули двері, москаль раптом прокинувся. Левиц. Пов. 178.
Удаток, -тку Подарокъ, даяніе. Був у лікаря: казав, щоб без нічого не приходив; їм усе треба вбитків.
Форст, -та, м. Доска, толщиной къ четыре дюйма. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЛІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.