Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помірок II

Помірок II, -рку, м. Пріусадебная ежегодно засѣваемая земля. Козел. у. На лумельському помірку стояла береза в барвінку. Мет. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІРОК II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІРОК II"
Архи́мницький, -а, -е. Шарлатанскій, плутовской.
Винничок, -чка, м. Ум. отъ винник.
Відкадити, -джу, -диш, гл. Окончить кадить.
Неж сз. = ніж. Вона більш розливала, неж наливала. Левиц. І. 393.
Обіймити, -му, -меш, гл. = обняти. Сам так го обіймив. Федьк.
Оборати, -рю, -реш, гл. Обойти плугомъ.
Повідбатовувати, -вую, -єш, гл. Отрѣзать (во множествѣ). Повідбатовували по шматку хліба. Харьк. у.
Позбиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Плохо поступить съ кѣмъ, обидѣть кого; повредить что. Позбиткував худобу. Вх. Зн. 51.
Хабалка, -ки, ж. = хибалиця. Желех.
Шатило, -ла, м. Лгунъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІРОК II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.