Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помір II

Помір II, міру, м. Измѣреніе земли. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІР II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІР II"
Бришкання, -ня, с. Заносчивость, чванство.
Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Шевч. Виложив з печі хліба. Рудч. Ск. Та й важно пісню виложено. Харьк. у. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Гілька, -ки, ж. = гілка. Рудч. Ск. І. 126.
Опочити Cм. опочивати.
Опрядати, -даю, -єш, сов. в. опря́сти, -ду́, -де́ш, гл. = обпрядати, обпрясти. Хто мене буде опрядать? Мил. 221.
Отеребини, -ин, ж. Негодные остатки.
Посередній, -я, -є. Срединный.
Сірак, -ка, м. и пр. = сіряк и пр.
Сутужний, -а, -е. Тяжелый, трудный, суровый. Чом ти, гаю, не зеленієш? Як я маю зеленіти: була зіма сутужная. АД. І. 78.
Трусниця, -ці, ж. Лихорадка. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІР II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.