Витребенькуватий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Головатий, -а, -е. 1) Съ большой головой, головастый. Такий здоровенний, головатий, банькатий, з закорюченим носом. Чужі діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої — як паненята.
2) О растеніяхъ: съ большой головкой, кочнемъ. Капуста головата. (Мак) поріс такий головатий.
3) Умный, разумный. Козарлюга дуже ручий, жвавий, головатий.
4) — батько, — та мати. Cм. батько, мати.
5) — круг. Гончарный кругъ извѣстной конструкціи. Cм. круг 11.
Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока.
Драни́чина, -ни, ж. = дра́ниця. Загадка. Драничина хоть яку купу звалить.
Зако́панець, -нця, м. Что-нибудь краденое и закопанное.
Недосвід, -ду, м. Неопытность. (Нажива) з людського недосвіду і легкодумства. Cм. недосвідченість.
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ.
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна.
Прогноїти, гною́, -їш, гл.
1) Прогноить. В калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила.
2) Унавозить. Прогноїти поле.
Теребівля, -лі, ж. Мѣсто, очищенное отъ зарослей.
