Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли.
2) Безземельный.
Вавчар, -ра, м. Кличка стараго кота. Ой ти вавціру поганий! (говорится переносно и о человѣкѣ, совершающемъ проказы, наносящемъ ущербъ).
Вигрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вигребти, -бу, -беш, гл. Выгребать, выгресть. Вигребла рукою.... ямку. Пащо курка гребе? На те, щоб вигребти. Вигребе із печі жару.
Кусіка, -ки, ж. Все кусающееся. Лізе кусіка з-за сусіка, очі заочила, руки заручили, зуби зазубила.
Наздо́птувати, -тую, -єш, сов. в. наздопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Наступать, наступить ногой. До Дмитра — «а мошки, бо тя перескочу»! а по Дмитрі — «а кота, бо тя наздопчу».
Польщизна, -ни, ж. Польская народность, польскій языкъ, духъ. Велику робить нам він підмогу, очищаючи смак рідної мови од польщизни. Навчили ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописи писати.
Посмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Пососать. Шарпнули муцика, із'їли і посмоктали кісточки. Полежу да посмокчу люльки.
Розбирати, ся = розбірати, -ся.
Сіменитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О женщинѣ: рожать дѣтей. Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись.
Украсивий, -а, -е. Изукрашенный? Зброя моя украсивая, доленька моя нещасливая.
