Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поморочити

Поморочити, -чу, -чиш, гл. 1) Нѣкоторое время морочити. 2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОРОЧИТИ"
Бичище, -ща, м. Ув. отъ бик.
Буцнути, -ся. Cм. буцати, -ся.
Воркіт, -кота, м. Мурлыка. Ой кіт воркіт да на віконечко скік. Макс. (1849), 103.
Грица́рня, -ні, ж. = Глицарня. Полт.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. Драг. В лісі було, листя міло. Чуб. І. 310.
Нао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наора́ти, -орю, -реш, гл. Вспахивать, вспахать. Наори мілко та посій рідко, то і вродить дідько. Ном. № 7170.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Позакривати, -ва́ю, -єш, гл. Закрыть (во множествѣ).
Покривайло, покривало, -ла, с. Покрывало. Бере покривало (намітку), розгортує і накидає на молоду зовсім. Грин. III. 448. Кошулі тоненькі, покривала біленькі вони б виношали. Н. п. Покривало на мертву купила. Кролев. у. Окрило їх покривало густеє. К. Іов. 36. Ум. покривайлечко, покривалечко. Мет. 207.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМОРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.