Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помовляти

Помовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговаривать. Утінкою називає, шлюбу брати помовляє. Мет. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОВЛЯТИ"
Дочвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Доплестися, добрести. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Котл. Ен. V. 20.
Жа́ло́, -ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. жа́льце́.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Красючка, -ки, ж. 1) Красавица. 2) = красулька. Канев. у.
Ми́ґла, -ли, ж. Куча сложеннаго дерева. Шух. І. 180. Cм. миґлювати.
Оправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. опра́витися, -влюся, -вишся, гл. Приводиться, привестися въ порядокъ.
Скрекіт, -коту, м. Стрекотаніе.
Спрягнути, -гну́, -не́ш, гл. Выпрыгнуть, выпрыснуть. Спрягнув як з лука. Чуб. 1. 303.
Стільник, -ка, м. Соты. Чуб. VII. 446.
Тулун, -на, м. Кожа козы, снятая цѣльною, — служить какъ мѣшокъ для муки или соли. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.