Бугай, -гая, м.
1) Племенной быкъ.
2) пт. выпь. Ardea stellaris. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Бугай гуде в болоті. Кахне крижня або прогуде бугай.
3) Волчокъ (игрушка).
4) Сильный и здоровый человѣкъ.
5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл.
6) — скажений. Родъ дѣтской игры.
7) мн. Родъ фасоли. Ум. бугаєць. бугайок. бугайчик. Ув. бугаяка.
Героїчність, -ности, ж. Геройство, героизмъ.
Затоми́ти, -млю́, -миш, гл. Истомить, изнурить. Учепися ти йому за серце, затоми ти його, зануди, запали ти його.
Ирстити, -рщу́, -стиш, гл. = хрестити.
Кроповий, -а, -е. Укропный? изъ укропу?
Лисо́к, -ска, м. Ум. отъ лис.
Нахожий, -а, -е. Пришлый; пришедшій въ гости. Молодички нахожі його... вітають.
Піддувати, -ва́ю, -єш, сов. в. піддути, -ду́ю, -єш, гл. Поддувать, поддуть.
Посохляний, -а, -е. Высохшій. Посохляна трава.
Тулу́к, -ка́, м. 1) Медвѣжонокъ, волченокъ. Вовчиха начинить тулуки. Медведиха ужеребила тулуки. 2) = Тулун.
