Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помісто

Помісто, -та, с. = помістя. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІСТО"
Бездільність, -ности, ж. Бездѣятельность. Желех.
Бздіти, бздю, бздиш, одн. в. бздну́ти, -ну́, -неш, гл. Бздѣть, испускать, испустить вѣтры. Ном. № 12577. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. Нар. сказка. Не бзди гостро, бо уріжешся. Посл. Канев. у.
Буковий, -а, -е. Буковый. ЕЗ. V. 229. Ліс буковий. Шух. І. 177. На водах, на Іорданських, пливе листок буковенний. Чуб. ІІІ. 459. Скажи зробити буковую труну. Чуб. V. 631.
Воркотуха, -хи, ж. Ворчунья. Годі тобі, стара воркотухо! Стор. 11. 216. Жила Аматина там нянька.... скупа і зла і воркотуха. Котл. Ен. IV. 42.
Глухо нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма. Рудч. Чп. 250.
Зізва́ти Cм. ззивати.
Лихва́рка, -ки, ж. Ростовщица.
Мона́хиня, -ні, ж. = черниця.
Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди. К. Бай. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.