Заві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заві́ситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься. Піду завішуся, нехай усі люде знають, як чумаки умірають. До осичини прийшов і завішався на осичині. 2) Завѣшиваться, завѣситься, увѣшиваться, увѣситься, обвѣшиваться, обвѣситься чѣмъ-либо.
Замути́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Найти предлогъ. Заходе дяк, — нічим замутиться, — так: розміняйте, куме, п'ятака! Замутився шмаровіз, либонь то до коней, як уносить на дяченько товстенький грабовий. 2) Развлечься. Инші вишукують того кохання так, аби замутиться.
Красномовний, -а, -е. Краснорѣчивый.
Падичій, -чія, м. Водопадъ.
Підсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підсунутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться, пододвинуться.
Причепний, -а, -е. = причепливий.
Розділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Раздѣлять, раздѣлить между собой. Давай гроші — розділімося. бодай ти з душею розділився! — пожеланіе смерти.
Сорокатий, -а, с. = строкатий.
Тугшати, -шаю, -єш, гл.
1) Дѣлаться туже.
2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Упісля нар. Послѣ. На ярмарки я тільки замолоду ходив, а опісля покинув.
