Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помічниця

Помічниця, -ці, ж. Помощница. К. Досв. 220. Мил. 34. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Ум. помішни́чка. Та не сама пряла, — були помішнички. Чуб. V. 1182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧНИЦЯ"
Безчестя, -тя, с. Безчестіе, посрамленіе. К. Бай. 114. Лучче честь, ніж безчестя. Ном. № 4445. Нехай вона заплатить за безчестя. Кв. Селу безчестя не роблять. Котл. Ум. безчестячко.
Будзина, -ни, ж. = бузина. Уман. у.
Зачини́ти, -ся. Cм. зачиняти, -ся.
Кравцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Портняжить, шить. Жидки сидять, кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. І. 95. 2) Быть портнымъ.
Лабайдак, -ка, м. = лайдак? Чоловіче-лабайдаче, на що жінку продаєш? Чуб. V. 621.
Помір I, мо́ру, м. Моръ, эпидемія. ЕЗ. V. 102. Помір в селі. О. 1861. XI. Св. 66.
Попелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Рыться въ землѣ, въ сорѣ (о курицѣ). Вх. Уг. 261.
П'янство, -ва, с. Пьянство.
Ступом нар. Шагомъ. Кінь іде ступом. Вх. Зн. 67.
Шмондя, -ді, об. 1) Нечистоплотный человѣкъ. Вх. Зн. 82. 2) ж. Безнравственная женщина. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.