Виконувати, -ную, -єш, сов. в. виконати, -наю, -єш, гл. Исполнять, исполнить, привести въ исполненіе. Се твоє бажання виконаємо. — присягу. Присягнуть. Уся старшина присягу виконала Сомкові на послушенство в ринковій церкві Ичанській.
Гіркість, -кости, ж. Горечь.
Грі́шка нар. (Дѣтск.). Грѣшно. Так грішка робить, а то бозя скара.
Засмерді́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Завонять. В повітрі засмердім смалятиною.
Красуватися, -суюся, -єшся, гл.
1) Красоваться. Пишається, красується, сонце зустрічає. Чесна дівка красується косою. Весело йому, легенько і світ йому красується.
2) Цвѣсти (о хлѣбѣ). Жито красується.
Потич нар. Внизъ головою. Яким він мені родич? Хиба що летів через тин потич. Ліз потич додомочку.
Самосій, -сію, м. Самосѣвка. Овес-самосій. Горох самосій.
Упорожні нар. Порожнемъ. З нічим до млина, впорожні додому.
Уставати, -таю, -єш, сов. в. устати, -тану, -неш, гл. 1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Ви ж було раненько встаєте. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Ледви встала, поклонилась, вийшла мовчки з хати. 2) Подыматься, подняться, вздыматься. Подай нам, Господи, з неба дрібен дожчик, а з низу буйний вітер! Хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги! Ой із-за гори, з-за крутенької густий туман уставав. Кругом аж курява вставала. Встає хмара з-за лиману. 3) Слѣзать, сходить. То козак козацький звичай знає, із коня вставав. 4) Восставать, возстать. На ґвалт Пулавського і Паца встає шляхецькая земля. Син устане на батька, а батько на сина. 5) Восходить, взойти. Вже сонце встає із-за гори. 6) Наступать, наступить. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила. 7) Происходить, произойти. З тихеньких все лихо встає.
Христуватися, -туюся, -єшся, гл. = христосатися.
