Тлумачення / значення слова "ПОМОЛИТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

помолити

Помолити, -лю, -лиш, гл. Заставить (ребенка) молиться Богу, говоря ему молитву, которую ребенокъ повторяетъ. Ти, старий, хоч би дитину Богу помолив. Золотонош. у. А я скажу татові, що ти мене Богу не помолив. Харьк. и Екат. г.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 299.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОЛИТИ"

Сховати оригінал сторінки

Голитися, -люся, -лишся, гл. Бриться. Не милися, бо не будеш голитися. Ном. № 5479.

повністю...

Запащекува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Заговорить быстро. 2) Начать говорить дерзости.

повністю...

Наба́жний, -а, -е. Сильно желающій. Вх. Зн. 38.

повністю...

Найгра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Поиграть. Рудч. Ск. І. 76.

повністю...

Повисукувати, -кую, -єш, гл. Высучить (во множествѣ).

повністю...

Спочин, -ну, м. = спочив.

повністю...

Телехнути, -ну, -неш, гл. = телепнути 1. Коли б хто не телехнув із-за вугла по голові. Новомоск. у.

повністю...

Убити, -ся. Cм. убивати, -ся.

повністю...

Уґвинчувати, -чую, -єш, сов. в. уґвинти́ти, -нчу, -нтиш, гл. Ввинчивать, ввинтить.

повністю...

Ушкати, -каю, -єш, гл. Говорить «ужъ». З неї городянина зробить, ушкати, штокати.... навчить. К. (О. 1862. ІІІ. 22).

повністю...