Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помолити

Помолити, -лю, -лиш, гл. Заставить (ребенка) молиться Богу, говоря ему молитву, которую ребенокъ повторяетъ. Ти, старий, хоч би дитину Богу помолив. Золотонош. у. А я скажу татові, що ти мене Богу не помолив. Харьк. и Екат. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОЛИТИ"
Безживний, -а, -е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.
Грущи́на, -ни, ж. Груша, незначительная, плоховатая груша. Желех.
Колопенник, -ка, м. Конопельник. Вх. Зн. 27.
Пестраки, -ків, мн. Веснушки. Угор.
Поволоченька, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Позамотувати, -тую, -єш, гл. Замотать (многихъ). Позамотував руки у вірьовки. Стор. МПр. 133.
Сотницький, -а, -е. Сотничій.
Тречи числ. = тричи. Грин. III. 263. Тречи на день одвідаю. Шейк.
Хрустіти, -щу, -стиш, гл. Трещать, хрустѣть. Кістки хрустять. Кв.
Шмаровоз, -воза, м. 1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ. Рудч. Чп. 257. 2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко. Чуб. V. 458.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.