Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помірно

Помірно нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІРНО"
Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ. К. МХ. 17.
Горохови́на, -ни, ж. = Горохвина. Гол. IV. 460.
Ґой, ґоя, м. = Гой. О. 1861. XІ. 39, 40.
Зажовтілий, -а, -е. Зажелтѣвшій.
Лях, -ха, м. Полякъ. Шевч. 52, 46. Котл. Ен. Чуб. І. 106. Ум. ля́шенько, ляшок. Ув. ляшуга.
Набелькота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Набормотать, наговорить невнятно. 2) Наболтать, наговорить много.
Панцерний, -а, -е. 1) Панцерный, броненосный. 2)військо. Кирасиры. Кличе пишний пан Єрема перед себе Голку, — молодого отамана панцерного полку. K. Досв. 146. Панцерні бояре К. ЦН. 290.
Перевіяти, -вію, -єш, гл. Перевѣять. Грин. І. 167.
Сапун, -на, м. Въ загадкѣ: носъ. Чуб. І. 307.
Угаснути Cм. угасати. Угатити. Cм. угачувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.