Вартування, -ня, с. Охраненіе, обереганіе.
Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.
Кам'яний, -а, -е. = каменний. Жінка і кам'яну гору пересіче. Стояло ж там шість кам'яних водників. І жив він... у кам'яній горі. Десь у тебе, мати, кам'янеє сердечко.
Лу́да, -ди, ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх.
Лу́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Мѣтить, цѣлить, прицѣливаться. Лучив в ворону, а попав в корову. Наберу я горстку, та й ногою тручу, сама добре знаю, що на біду лучу. 2) Соединять.
Набува́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Надѣваться, надѣться (объ обуви). Чобіт малий, — не набувається.
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Подруженька, подружечка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Рабинин, -на, -не. Рабынѣ принадлежащій. І рабининого сина заступи од нечестивих.
Татарник, -ка, м. Раст. a) Onopordon Acanthium L. б) Sanguisorba officinalis.
