Випручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. випручатися, -чаюся, -єшся, гл. Освобождаться, освободиться, вырываться, вырваться (изъ рукъ, лапъ кого-либо). Випручавсь од того чорта, що мене ніс. Стор. МПр. 48.

Гуля-гуч! меж. Крикъ, которымъ гонять гусей. Вх. Лем. 406.

Зати́н, -ну, м. Родъ перегородки изъ камыша, ставящейся въ рѣкѣ, чтобы задержать рыбу, которая, ища выхода, попадаетъ въ поставленную вершу. О. 1861. XI. 116. Отце ж ми робим затин — з очерету, пускаємо ворітця, а біля них спускаємо у воду вершу проти води; через день і набіжить окунь і плітка. О. 1861. XI. 115.

Напиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Надуться. Нажабиться кожен, напиндючиться. Св. Л. 291.

Погорілець, -льця, м. Погорѣлецъ. Черк. у. Погорілець хліб ззів, а солому спалив. Ном.

Промкнути, -ну, -не́ш, гл. Проглотить. Угор. 2) Прослабить. Оце ззіли коні посліду пшенишного, та й промкнуло їх: бачте, як біжить з них, який рідкий кал. Брацл. у. Мене так і промкнуло од сирівцю. Рк. Левиц. 3) Постичь, узнать, проникнуть, понять, угадать. Ти хиба проминеш чоловіка, чи п'яниця він, чи ні, а милостину все таки дай. Черк. у.

Розум, -му, м. 1) Разумъ, умъ. Не штука наука, а штука розум. Ном. № 603. Людей слухай, а свій розум май. Ном. дурний ро́зум. Глупость. Дурний розум у тобі. Мет. з дурного ро́зуму. По глупости. брати на розум. Замѣчать, принимать къ свѣдѣнію. Бери, Петре, на розум. Ном. № 6076. на ро́зум навести. Навести на умъ, научить, посовѣтовать, растолковать. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ном. № 6155. з ро́зуму звести. Обмануть, одурачить, сбить съ толку. Як питається, так на розум наведи, а як не питається, так і з того розуму зведи. Ном. № 3311. навчати ро́зуму, навчати на ро́зум. Наставлять. Я її розуму навчала і добра її гляділа. МВ. ІІ. 19. Почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. МВ. ІІ. 9. до ро́зуму приймати. Внимательно слушать. до ро́зуму дійти. Поумнѣть, съ возрастомъ поумнѣть. Яка ще з нею мова? вона ще дурна, нехай перше розуму дійде. МВ. ІІ. 36. до ро́зуму довести. Воспитать, вскормить. Не той тато, що сплодив, а тощ що до розуму довів. Ном. № 7236. держа́ти розум в голові́. Быть благоразумнымъ. Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовонці, держи розум та ум добрий в своїй головонці. Чуб. V. 62. добрати ро́зуму. Взять въ толкъ, сообразить, придумать. Мати сина зродила, не добрала розуму та в салдати оддала. Чуб. V. 1008. в ро́зум прийти. Образумиться. не сповна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Моя жінка не сповна розуму, то вона і чого на світі нема — наговорить. Рудч. Ск. І. 187. перевестися на чий ро́зум. Держать чью руку, дѣлать все по чьему указанію. Поки не брав дочки в Солов'їхи, був чоловік, як чоловік, а тепер зовсім перевівся на Палажчин розум. Левиц. Пов. 343. спасти на ро́зум. Прійти на умъ. Нікому така думка не спала на розум. Кв. II. 286. піти, ходити до голови по розум. Думать, подумать, обращаться къ доводамъ ума. Чи він у барвінку купаний, що так дівчат чарує? Коли вже на правду йде, то й мені він чи одну нічку снився. Вже я ходила-ходила до голови по розум, поки схаменулася. МВ. ІІ. 157. 2) Смыслъ. Силкувався Якимко постерегти розум тієї чудної для українця мови. Левиц. І. 244. Ум. розумець, розумок, розумочок, розумонько. Чуб. V. 347. Був мужиком, тепер паную і трохи розумцю набравсь. Алв. 7.

Сапальниця, -ці, ж. Полольщица.

Скучник, -ка́, м. = скучень. ЗЮЗО. I. 115.

Ушикуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать въ строй. На вербі ея вшикую і самопал вирихтую. Гол. І. 7.