Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помішничка

Помішничка, -ки, ж. Ум. отъ помішни́ця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІШНИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІШНИЧКА"
Бревко, -ка, м. = бревкало. Подольск. г.
Відщепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відщепити, -плю, -пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.
Добала́кати, -каю, -єш, гл. Договорить. Чи ти вже своє добалакав? Харьк. у.
Дочита́ти, -ся. Cм. дочитувати, -ся.
Ма́чка, -ки, ж. 1) Кошка. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6. 2) = баґа. Шух. І. 277. Cм. омачка.
Настопірити, -рю, -риш, гл. = насторошити.
Прочляти, -ля́ю, -єш, гл. Провести праздно (время). Прочляв день. Черк. у.
Склювати, -люю, -єш, гл. Поклевать. Я покрию свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 16.
Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63.
Татарщина, -ни, ж. 1) Татарщина, татарскіе обычаи, привычки. 2) Татарская земля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІШНИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.