Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поморити

Поморити, -рю́, -риш, гл. Утомить (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОРИТИ"
Беньдюга, -ги, ж. и пр. = бендюга.
Бичусь, бичуш, бичушка. Клички быка.
Вирячити Cм. вирячувати.
Замо́ва, -ви, ж. Заговоръ, заклинаніе. Замова від гадюки.
М'я, ме́ння, с. Имя. Дали йому м'я — святого Христа. Н. п.
Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая. Шевч. 561.
Приворотки, -ток, ж. мн. = приворот. ЗЮЗО. І. 141.
Розмочити Cм. розмочувати.
Скалочка, -ки, ж. Ум. отъ скалка.
Хурбан, -на, м. ? Матері твоїй хурбан чортів. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.