Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помітачка

Помітачка, -ки, ж. Старая изодранная шапка? Поки єм ся не вженив, — шапка мі рогачка, а як ем ся оженив, — тепер помітачка. Гол. II. 556.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІТАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІТАЧКА"
Ґа́в'ячий, -а, -е. . = Гавин.
Гладжениця, -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Гиково нар. Заикаясь.
Понасовувати, -вую, -єш, гл. = понасувати.
Потоваришувати, -шую, -єш, гл. = потоваришити.
Прачити, -чу, -чиш, гл. Бить валькомъ бѣлье, полотно. Я думав, що прачки прачуть, а то по Марусі малі діти плачуть. Грин. ІІІ. 241.
Приощажати, -жаю, -єш, сов. в. приощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Сберегать, сберечь, приберегать, приберечь. Я приощажала на зіму капусту. Н. Вол. у.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Тамбурок, -рка, м. Родъ ручныхъ пялецъ. Шейк.
Укладальник, -ка, м. = кладільник. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІТАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.