Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полільницький

Полільницький, -а, -е. Относящійся къ полотью. Пісні полільницькі. Грин. III. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЛЬНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЛЬНИЦЬКИЙ"
Ара́бщина, -ни, ж. Арабскіе языкъ и литература, также вообще что-либо арабское. Такъ, къ заглавію одного изъ своихъ стихотвореній Кулишъ прибавляетъ: Взо́ром арабщини, т. е. подражаніе арабскому. К. Дз. 230.
Байдужно нар. Равнодушно, безразлично, индифферентно. Дивиться байдужно з високости. К. ЦН. 291. Роспитувала я селян про неї, але мені одказувано байдужно, мов про аби що. Г. Барв. 373.
Вайда, -ди, ж. Раст. lsatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Відрочити Cм. відрочувати.
Глумливий, -а, -е. Насмѣшливый. Міські все люде нещирії, глумливії. МВ. І. 75.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes. Вх. Пч. II. 10.
Оногдивай нар. 1) = оногди. 2) Позавчера. Вх. Лем. 444.
Пролизина, -ни, ж. = пролиз. Черк. у. Її ноги ввігнули тонкий лід, шурхнули в пролизину. Левиц. І. 470.
Спантеличити, -чу, -чиш, гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта. К. ЧР. 138.
Удавні нар. Давно, нѣкогда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІЛЬНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.