поліг
Поліг, -логу, м. 1) Низменное мѣсто у рѣки. 2) = покіс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Том 3, ст. 284.