Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полісюк

Полісюк, -ка, м. = поліщук. Гол. І. 684.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІСЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІСЮК"
Бережність, -ности, ж. Осторожность. Бѣл.-Нос.
Ватрак, -ка, м. Кухонный очагъ на дворѣ. Желех.
Дзиґа́рок, -рка, дзиґа́р, -ра, м. = Годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю. К. ЧР. 81.
Зморщити, -щу, -щиш, гл. Сморщить. Рудч. Ск. II. 108.
Їстивний, -а, -е. = їстовний. 1) Тут і їстивне і випити. Шевч. 278. 2) Сіно у мене їсти́вне. Канев. у.
Перешкоджувати, -джую, -єш, гл. = перешкожати.
Ситечко, ситко, -ка, с. Ум. отъ сито.
Туженька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Цяп меж., которымъ сзываютъ куръ. Було жінка його вийде вранці да на курей: «кур-кур, цяп-цяп». ЗОЮР. I. 108.
Чукурлій, -лія, м. = черпіт. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІСЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.