Вирлач, -ча, м. Пучеглазый человѣкъ.
Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота.
Діра́, -ри́, ж. Дыра. Забий діру — собака не полізе.
Дране́нький, -а, -е., Ум. отъ драний.
Жа́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Коров'як, -ку́, м. Раст.: а) Царскій скипетръ, Verbascum phlomoides L. и V. Tapsus L. б) Hypericum perforatum. Cм. деревій. в) Linaria vulgaris.
Плугатирь, -ря, м. Пашущій плугомъ работникъ. Уже овечки у чистому полі, уже і плугатарі у толоці. Бідний человік нанявсь плугатирем. Раз він орав...
Ридванний, -а, -е. Относящійся къ ридвану.
Ужитковий, -а, -е. Годный къ употребленію. Ужиткове дерево.
Чугай, -гая, м. Верхняя одежда, родъ свитки. На чугаї в убогого стільки лат, як у місті хат. Возьми Олянку під жупан! — Я жупана не маю, — під чугай сховаю.
