Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полинути

Полинути, -ну́, -не́ш, гл. Полетѣть. Ой коли б я зозуля, я б до неба полинула. Макс. Козак як голуб: знявся та й полинув. Ном. № 785.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИНУТИ"
Бобровик, -ка, м. = бобровник.
Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Желех. Ум. буковинчик. Желех.
Ґо́нтя, го́нтя, -тя, с. = Ґонт. Голова скіпками вшита, борода гонтям побита. О. 1862. IV. 14.
Засі́яти, -ся. Cм. засівати, -ся.
Кілаш, -ша, м. Родъ горшка около 5 вершковъ вышиною, то-же, что кашник. Вас. 181.
Ненажир, -ру, м. Обжорство, постоянный позывъ къ ѣдѣ. Ненажир напав. Ном. № 12222.  
Одноцальний, -а, -е. Въ одинъ дюймъ. одноцальна дошка.
Розбігтися Cм. розбігатися.
Скупатися, -паюся, -єшся, гл. Выкупаться. Ой, бабусю, бабусю, яка ж ти погана! Пішла б ти на лотоки та би ся скупала. Чуб. V. 1131.
Чотирдесять числ. Сорокъ. Чотирдесять янгеликів. МУЕ. III. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛИНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.