Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поленько

Поленько, -ка, с. Ум. отъ поле.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕНЬКО"
Гергепнути, -пну, -неш, гл. = гегепнути. Лохв. у.
Дрібні́сінько нар. Очень мелко, очень густо, очень подробно и пр.
Лобо́чок, -чка, м. Ум. отъ лоб.
Насліддя, -дя, с. Наслѣдіе. Таке лукавому насліддя. К. Іов. 45.
Помолодки м. Бѣлыя облачка на небѣ. Вх. Зн. 52.
Пообважуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Набрать много тяжести на возы.
Похопити, -плю, -пиш, гл. Схватить, перенять, воспринять, понять. Він гарного не похопить, а погане зараз. Н. Вол. у. Я йому казав, але він не похопив, та через те й склалось отаке. Н. Вол. у.
Товстокосий, -а, -е. Съ толстой косой (на головѣ). Товстокоса Онися. Морд. Пл. 17.
Утікти, -чу, -чеш, гл. = утекти.
Чупарно нар. Опрятно, красиво (объ одеждѣ, убранствѣ комнаты и пр.). На короваї шитий гарно рушник ізгорнутий лежав; я взяв його собі чупарно через плече й перев'язав. Алв. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.