Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полаторжитися

Полаторжитися, -жуся, -жишся, гл. Помириться. Як би вони полаторжилися, се б то поладились, то й жили б у місті. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАТОРЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАТОРЖИТИСЯ"
Золитися, -лю́ся, -лишся, гл. Бучиться, щелочиться. «Золись-золись! на більш не надійсь! (як золять плаття). Ном. № 13384.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница. Славяносербск. у.
Нала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Выбранить. Хто налає старого. Ном. № 8713.
Палука, -ки, ж. = лука. Викосили всі палуки. Гол. IV. 208.  
Поворочувати, -чую, -єш, гл. = повертати. Кв.
Прісся, -ся, с. = пріснище. Лохв. у.
Скаламутити, -чу, -тиш, гл. Помутить.
Срібник, -ка, м. = срібняк. Найшов два срібника, се б то два срібних карбованця. Грин. II. 180.
Ткач, -ча, м. Ткачъ. Ном. № 10436. Ум. ткачик.
Шушукати, -каю, -єш, гл. Шептать, шептаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАТОРЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.