Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поличчя

Поличчя, -чя, с. Портретъ. Посилаю тепер тобі, друже мій єдиний, своє поличчя. (О. 186І. X. 8).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИЧЧЯ"
Вітки нар. = відки. А вітки ти, пане-брате? Гол. IV. 464.
Вонечник, -ка, м. Раст. Salvia glutinosa. Лв. 101.
Дбач, -ча́, м. Пріобрѣтатель, рачитель.
Єди́ність, -ности, ж. Единство. Двох церков єдиності служити. К. ЦН. 207. Стояли на сеймах опіром против політичньої системи єдиности віри в Польщі. К. ХІІ. 115.
Замлі́ти Cм. замлівати.
Кріт, крота, м. Кротъ, Tolpa europaea.  
Остистий, -а, -е. Съ длинными остями. Остиста пшениця.
Перестраждати, -даю, -єш, гл. Перестрадать. Одним одна душею усе перестраждає, усе перетерпить. Кв.
Сестрінець, -нця, м. Племянникъ, сынъ сестры. Желех.
Татунів, -ньова, -ве Принадлежащій татуньові.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛИЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.