Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поличчя

Поличчя, -чя, с. Портретъ. Посилаю тепер тобі, друже мій єдиний, своє поличчя. (О. 186І. X. 8).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛИЧЧЯ"
Безсонний, -а, -е. Безсонный. Безсонна ніч. Левиц. Пов. 260.
Білка, -ки, ж. 1) Бѣлка. 2) Раст. Jurinaea cyanoides Dec. ЗЮЗО. I. 125. Ум. білочка.
Ґльоґ, -ґа, м. = Ґлеґ. Ном. № 12571.
Ди́бки I нар. = Дибка. Дали бабі рибки, стала баба дибки. Ном.
Леймента́рь, -ря́, м. Рейментарь. Мет. 425.
Розбирати, ся = розбірати, -ся.
Ростобирючоватий, -а, -е. Растрепанный, торчащій въ разныя стороны. Мнж. 191.. Cм. ростопирювачуватий.
Фальшивість, -вости, ж. 1) Фальшивость, поддѣльность, ложность. Желех. 2) Лицемѣріе, неискренность. Желех.
Чудовисько, -ка, с. Уродъ, чудовище. Аж то моє чудовисько вищерило зуби. Грин. III. 679.
Штрих, -ху, м. ? Суботнім штрихом на недільним торг. Чуб. 1. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛИЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.