Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луча

Лу́ча нар. Въ выраж. куди луча. Куда попало, куда зря. Як та туча, куди луча, так і покотили. КС. 1882. IV. 171. Вся піхота (й)шла в ворота, вона — куди луча. КС. 1882. IV. 171. Cм. лучити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧА"
Бискупство, -ва, с. Епископство.
Гамсел, -ла, м. Ироническое названіе, даваемое черноморцами жителямъ Таврической губ. Черном.
Марномо́вець, -вця, м. Пустословъ.
Нетямки нар. Не понимая, безсознательно. Пускали нетямки великі добра з рук. К. Дз. 99.
Окрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. окраси́ти, -шу́, -сиш, гл. Украшать, украсить. А чим поле окрашене: чи лугами, чи берегами? Н. п.
Потупати, -паю, -єш, гл. 1) Пойти, пойти стуча ногами. Потупали діти. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) — що. Оставить слѣды на чемъ, ходя. Ступенці на пісочку знати: русалочки потупали. Г. Барв. 351.
Профатний, -а, -е. ( = проханий). Въ выраженіи: ішов профатнов дорогов = ішов світ за очі. Cм. світ. Вх. Зн. 57.
Сушиця, -ці, ж. = сухоліс. Вх. Зн. 67.
Тихоно Употр. въ загадкѣ для обозначенія сковороды. Тихоне-яхоно! полізьмо в піч похапаймось, у кого краще — поміняймось (сковорода і чаплія). Ном. стр. 301, № 390.
Хвилечний, -а, -е. Волнующійся? Зараз стала злосопротивна хвилечна хвиля на Чорному морю притихати. АД. І. 182. З Чорного моря хвилешна хвиля уставам. АД. І. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.