Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обгрузити

Обгрузити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь вокругъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБГРУЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБГРУЗИТИ"
Гарукатися, -каюся, -єшся, гл. Ссориться, браниться. Вх. Зн. 9.
Го́пати, -паю, -єш, гл. Топать, прыгая или танцуя.
Зазу́ля, -лі, ж. = зозуля. Гал. Употребляется также какъ названіе коровы. Kolb. І. 65.жиді́вська. пт. удодъ. Вх. Пч. II. 15. Ум. зазу́ленька, зазу́лька.
Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Макс. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Лавр. 156. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. Рудч. Ск. І. 202. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день. Шух. І. 41.
Кабаковий, -а, -е. Тыквенный.
Піддужувати, -жую, -єш, сов. в. піддужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, нѣсколько выздоровѣть. Тоді вже я почала піддужувати, а до того була така хвора, що і не підводилася з ліжка. Верхнеднѣпр. у.
Процвісти Cм. процвітати.
Спірати, -ра́ю, -єш, сов. в. сперти, зіпру, зіпреш, гл. 1) Опирать, опереть, упирать, упереть. 2) Удерживать, удержать, останавливать, остановить. Сперло дух. Захватило двухъ, нельзя дышать. У вовка аж дух сперло. Рудч. Ск. І. 3. 3) Препятствовать, воспрепятствовать, запретить. Іди дочко за Тодіра, я тобі не спераю. Федьк. То їх батько, жартувати не сперає. Федьк. І. 118.
Чвертка, -ки, ж. 1) Мѣра длины: четверть аршина. Чвертку плису купила. Харьк. г. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ: четверть (Cм. уменьш.). Cм. чвіртка. 3) Мѣра жидкости: четверть штофа. Шевч. 242. 4) Мѣра вѣса: четверть пуда. Оце чвертку соли купив, то за неділю й нема. ЗОЮР. І. 9. 5) Мѣра земли. Найняв він собі.... виорать чвертку. Грин. І. 188. 6) Четвертушка бумаги. 7) Половина задней части мясной туши. 8) = ґара 1. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Ум. чверточка. Ори, синку, цю долинку, посіємо пшениченьку; з колосочка щоб жмінечка, а з снопочка — щоб чверточка. Чуб. III. 451.
Шуль IIмеж. = плюсь. Шуль у воду. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБГРУЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.