Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полівка

Полівка, -ки, ж. 1) Ум. отъ полова. Манить так, як горобця на полівку. Ном. № 3098. 2) Равнина, поле. То став же брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи високі, на великі дороги росхіднії. АД. І. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІВКА"
Безгодівля, -лі, ж. Безкормица. Харьк.
Вимолот, -ту, м. Умолоть.
Відколуплювати, -люю, -єш, відколупувати, -пую, -єш, сов. в. відколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Отковыривать, отковырять. Одколупали грудку (каші). Грин. I. 33.
Гузня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Харьк. Cм. Гузичний.
Дворя́нство, -ва, с. Дворянство. Тим дворянством пишаючись, училася шляхта, як достатком та гонором переважить брата. К. Досв. 171.
Підмерти, підімремо́, -рете́, гл. Перемереть. Люду підмерло багато.
Поворотко нар. Просторно, удобно поворачиваться. Не поворотко копати в вузькій криниці.
Попаски нар. 1) Пася, пасясь на ходу. Сим. 197. Отара попаски попхалась навманя. Греб. 381. Вівці... роскотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю. Мир. ХРВ. 50. 2) Осторожно. Кішка іде попаски. Борз. у.
Срачка, -ки, ж. Поносъ. Волын. г.
Таралишник, -ка, м. Раст. Gentiana cruciata L. Анн. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.