Воріг, -рога, м. = ворог. Поглянь, Маруся на поріг, то йде дружбонько, воріг твій.
Голопуп, -па, м. = голопуцьок.
Жалібни́к, -ка́, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться!
Зарої́тись, -ро́юся, -ї́шся, гл. Зароиться. Рече — і хмарами з'явились пеські мухи, і скнипи навкруги роями зароїлись.
Конокрад, -да, м. Конокрадъ. Ті жидки були всім завідомі конокради.
Мурашва́, -ви́, ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу.
Натикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. натикати, -каю, -єш, гл. 1) Натыкать, натыкать. Натикала за намітку земної рути. 2) Натыкать, наткнуть на что. Мухариці дрібненької не наток би на удку.
Покій I, -ко́ю, м. Покой, миръ. дати по́кій, дати чистий по́кій. Оставить въ покоѣ. Дай їй покій! Та дай мені чистий покій... Я не маю коли і в голову пошкрябатись.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Склеювати, склеюю, -єш, сов. в. склеїти, склею, -їш, гл. Склеивать, склеить. Склеїв чорта з рогом.
