Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полекшати

Полекшати, полекши́ти, полекшіння = полегшати, полегшити, полегшіння. ЕЗ. V. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕКШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕКШАТИ"
Відниця, -ці, ж. = відник.
Ворохібини, -бин, ж. мн. = ворохібня. К. Дз. 167.
Ґлузува́ти = глузувати.
Держа́вник, -ка, м. Государственный человѣкъ. К. Дз. 172.
Плачно нар. Хочется плакать. Так мені їх жалко стало, аж плачно. Пирят. у.
Посьорбати, -баю, -єш, гл. Похлебать. Мали ту надію, як море стане закипать, щоб юшки добре посьорбать. Гліб.
Прокусити Cм. прокушувати.
Розлити, -ся. Cм. розливати, -ся.
Спідниця, -ці, ж. 1) Юбка. Чуб. VII. 428, 429. Гол. Од. 49. КС. 1893. V. 284. 2) Часть полушубка отъ таліи внизъ. Вас. 155. Ум. спідничка, спідни́ченька.
Укладуватися, -дуюся, -єшся, гл. = укладатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕКШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.